За всю історію розвитку людства, починаючи з моменту
появи писемності, про кулінарію було написано незліченну кількість
манускриптів, книг. Якби хтось із нас поставив би собі мету перечитати всі
книги про їжу, йому б не вистачило всього його життя.
Цікавий факт: протягом свого розвитку кулінарія
неодноразово переживала як запаморочливі злети, так і болючі падіння. Якщо для
представників однієї епохи їжа була даром богів, її підносили до рангу святині,
то для інших вживання їжі вважалося обжерливістю і прирівнювалося до гріха.
Візьмемо, приміром, еллінів: Жителі Спарти ставилися до
страв більш-менш холоднокровно: під час військових походів була необхідність
обходитися досить скромною їжею. На відміну ж від них їхні сусіди афіняни в
будь-яких умовах прагнули досягти в приготування страв до максимальної
витонченості. Саме завдяки грецьким кухарям, цей досвід витонченості, пізніше
розквітне в римській школі кулінарного мистецтва. В той час кулінари мали
величезний вплив не тільки на простих римських громадян, але і на
високопоставлених кураторів Цезаря. З кулінарами вважалися, до них
прислухалися, їх поважали і цінували. При імператорах Тиберії і Августі були відкриті перші школи з
кухарського мистецтва, якими управляв найбільший кухар Апіцій.
Сучасний майстер-кухар сьогодні повинен не тільки
знати технологію приготування і оформлення страв, але також систему
стандартизації і сертифікації продукції, основні види контролю виробництва і
якості готової продукції, а також умови зберігання, транспортування і упаковки
виробів. Також повинен мати тонкі смакові відчуття і гарне чуття запаху, вміло
поєднувати смакові речовини у різних пропорціях для забезпечення приємного
смаку і аромату готових страв, творчо мислити і постійно працювати над
розробкою та впровадженням нових рецептур, напівфабрикатів і готових страв.

Немає коментарів:
Дописати коментар